Історія Катерини з Бахмута

Родина Катерини з Бахмута до останнього не вірила, що розпочнеться повномасштабна війна. Вони виїхали з міста не одразу, адже ще залишалася надія на швидке припинення бойових дій, попри те, що вибухи ставали все ближчими до дому. Коли один із вибухів пролунaв зовсім близько, а Катерина знайшла на подвір’ї уламок від снаряду, сумнівів уже не залишалося — необхідно було терміново евакуюватись.

Важке, але важливе рішення

Було важко прийняти нову реальність і повірити, що весь цей жах відбувається насправді. Батько Катерини запевнив родину, що війна підкрадається все ближче: обстріли стають частішими, а авіація постійно літає, тому часу на роздуми більше немає. Залишатися у місті стало небезпечно — треба було зберегти життя.

Родина встигла виїхати вчасно, а згодом їхній будинок зазнав пошкоджень. Бабуся та прабабуся Катерини виїхали пізніше, коли ситуація стала критичною. У місті не було світла та води, більшість магазинів були зачинені, а сусіди та мешканці гинули, виходячи за хлібом. Спочатку приїхали до Дніпра, щоб зробити невеличку перерву. Кінцевим пунктом став Львів, де довелося розпочати абсолютно нове життя з нуля. 

Катерина та її родина налаштували себе, ніби вони поїхали у відпустку, щоб легше було переживати зміни. 

Перший час було важко, особливо усвідомлювати, що як раніше вже не буде. Місто знищене, школа, де навчалася Катя, знищена внаслідок авіаудару, загинули знайомі та родичі. Родина сумує за містом, домівкою та рідними вулицями, та залишається надія одного дня повернутись додому.

Зміни після програми “СвіТИ”

До війни Катя вивчала англійську мову та займалася музикою — грала на флейті. Коли почалася війна, вона вже нікуди не ходила і практично не спілкувалася з однолітками. Дитина пережила сильний стрес у Бахмуті та боялася виходити з дому навіть ненадовго, щоб вигуляти собаку.

У лютому 2023 року мама Катерини дізналася про програму “СвіТИ” та записала її. Перші тижні Катя була замкненою та мовчазною, проте й без слів було видно сильні переживання, які вона тримала в собі. Дівчина відвідувала заняття майже щодня та брала активну участь у них. Згодом з’явилися позитивні зміни: Катя стала більш відкритою та впевненою в собі, із задоволенням відвідує заходи і повертається додому в хорошому настрої. Дитина поступово змінюється: вона знайшла друзів, а усмішка все частіше з’являється на її обличчі.