Історія Єви та Дмитра з Харкова

В той день родина з Харкова прокинулась о пів на п’яту від потужного вибуху та червоного зарева в небі. Сумнівів не було – почалася повномасштабна війна. Далі все ніби в тумані: шість днів у тісному підвалі під звуки незліченних обстрілів, пів години бігу під “градами” до метро та звістка про влучання у будинок і квартиру, що згоріла вщент. Це сталось одразу після того, як родина встигла перебратись до нового укриття. 

Шлях до нового життя

В оточенні абсолютно незнайомих людей, з одним рюкзаком на всіх і собакою, для родини Єви та Дмитра починалося нове життя. Єві було 12, Дмитрові – 17, він переживав найбільше: замкнувся в собі та перестав розмовляти. Усі були шоковані. Раніше діти читали про війну в книжках або чули розповіді від дідуся, який запевняв, що мирних жителів ніхто не скривдить. Але цього разу все було інакше. Ніхто не міг повірити, що у XXI столітті діти побачать справжню та жорстоку війну на власні очі.  

В укритті було багато людей, спали просто на підлозі, з їжі був лише хліб. Люди боялись вийти, адже обстріли були постійними – можна було не вижити. Через дві доби родина перейшла тунелем на іншу станцію, де були дещо кращі умови. Там вони провели ще чотири дні. Після влучання неподалік станції стало зрозуміло: необхідно виїжджати. Подолавши страх, вирушили до вокзалу. Коли потяг рушив, почався обстріл, шлях до Львова тривав ще дві доби. Швидко сіли в вагон та просто поїхали – починати життя спочатку у новому місті. 

Війна дала чітке розуміння, що життя – найцінніше, що є. 

У Львові родина довго оговтувалася від пережитого, розуміння, як жити далі, прийшло не одразу. Діти не переймаються, що втратили все, вони радіють, що усі живі та вся родина разом. 

Простір “СвіТИ” та новий етап

Мама Наталія дізналась про програму “СвіТИ” та одразу записала Єву, згодом приєднався і Дмитро. Після кожного візиту батьки помічають позитивні зміни у дітей: Єва завжди ділиться усім, що відбувається у просторі, а Дмитро поступово розкривається й дедалі частіше усміхається.

Для дітей “СвіТИ” стали важливим етапом у житті. Вони світяться та знов стають тими, ким були до війни. Кажуть, що знайшли ще одну родину. Єва відвідує простір майже щодня, активно бере участь у заняттях, а після них гуляє містом із новими друзями. Дмитро полюбляє зустрічі з психологом, де обговорюються завжди важливі й цікаві теми. 

Наталія також є учасницею програми – вона відвідує групи взаємопідтримки для батьків. Завдяки цим зустрічам помічає у собі суттєві зміни та поступово знаходить розуміння, як рухатися далі. А ще — знайшла подругу, з якою ділиться теплими моментами за філіжанкою львівської кави.

Родина переконана: дітей треба берегти, адже без них не буде майбутнього.