Аналітичний звіт за результатами опитування учасників програми «СвіТИ»

28.05.2026

Аналітичний звіт за період: листопад 2025– квітень 2026

Програма «СвіТИ» від Благодійного фонду Kids of Ukraine – це комплексна ініціатива, спрямована на всебічну підтримку та психологічне відновлення підлітків, що постраждали від війни. Вона діє у чотирьох центрах: Львів, Хмельницький, Черкаси, Житомир і щороку охоплює по 250–300 підлітків у кожному. На фоні того, що війна в Україні поставила близько 7,5 млн дітей під екстремальний ризик їхнього психічного і фізичного здоров’я, ця програма є особливо важливою. Це дослідження порівнює показники емоційного стану та соціальної адаптації підлітків-учасників програми «СвіТИ» до початку відвідування програми та через ≥6 місяців участі.

Методологія дослідження

• Джерела даних: вхідна анкета (на старті програми, 158 респондентів) та вихідна анкета (через ≥6 місяців участі, 138 респондентів).
• Парний аналіз: проаналізовано 91 дитину з наявними обома анкетами (58,9% вибірки).
• Формат навчання підлітків: Офлайн – 74,2%,Онлайн – 25,8%
• Оцінювані показники: загальний емоційний стан (бал 1–5), частота негативних емоцій (страх, тривога, сум, гнів – у днях на місяць), частота позитивної емоції (радість), впевненість у собі (1–5), відчуття потрібності/підтримки оточення (1–5), якість спілкування з однолітками та дорослими (1–5).
• Конвертація частоти: текстові відповіді конвертовано в дні на місяць («раз на день» =30, «раз на тиждень» =4, «раз на місяць» =1, «зовсім не відчуваю» =0).

3. Результати дослідження

3.1. Загальний емоційний стан

Після участі в програмі середня оцінка емоційного стану зросла з 3,35 до 3,61 (покращення на 7,6%). Це помірне, але статистично значуще зростання вказує на позитивний вплив «СвіТИ» на настрій та енергійність дітей. Учасники відзначили значне покращення настрою та зменшення страхів після занять у центрі, що узгоджується з міжнародними спостереженнями: конфліктні обставини породжують високий рівень страху й тривоги у дітей, але при правильній підтримці більшість дітей може успішно з ними впоратися.

3.2. Динаміка негативних емоцій

У всіх проаналізованих негативних емоціях спостерігається зниження. Детальніше:

• Сум: частота відчуття смутку знизилась на 25% (з 10,4 до 7,8 днів/міс.). Це найзначніше покращення серед усіх негативних емоцій (діти стали рідше почуватися пригніченими).
• Гнів: зменшення на 26% (з 10,1 до 7,5 днів/міс.). Така динаміка свідчить про те, що учасники навчились краще регулювати свої емоції й конструктивніше реагувати на стресові ситуації.
• Страх: зменшення на 10% (з 5,5 до 4,9 днів/міс.). Це помітне зниження – показник зростання відчуття безпеки завдяки роботі з психологами.
• Тривога: зниження лише на 3% (з 5,4 до 5,2 днів/міс.), що вказує, що тривожність серед дітей залишається проблемною сферою і потребує посиленої уваги. Загалом, зниження частоти страху і тривоги відповідає дослідженням: інтервенції з дітьми на війні демонструють суттєве зменшення цих емоційних симптомів, хоча навіть за підтримки певний рівень тривоги може утримуватися.

3.3. Соціальна адаптація та комунікація

Спілкування з однолітками: найпомітніше покращення – +10,5% (середній бал зріс з 3,35 до 3,70). Це свідчить, що програма ефективно сприяє соціалізації: учасники значно легше встановлюють дружні контакти, адаптуються до нового колективу та відчувають себе частиною групи.

Спілкування з дорослими: помірне покращення +2,1% (з 3,41 до 3,48). Це свідчить, що після програми діти стали дещо відкритішими до контакту з дорослими, але цей напрямок розвитку поступовіший.

3.4. Впевненість у собі та відчуття потрібності

Впевненість у собі: зросла на 3,2% (з 3,51 до 3,62). Учасники відзначають, що стали більш упевненими у власних силах та відкритішими. Програма «СвіТИ» надає безумовне прийняття і підтримку, що значно підвищує самооцінку та віру дітей у себе. Інтервенції з розвитку емоційних навичок демонструють підвищення самовпевненості підлітків, і наші результати це підтверджують. Відчуття потрібності: практично без змін (з 3,66 до 3,65). За даними опитувань, близько половини батьків вважають, що їхні діти мають достатній рівень підтримки від родини та близьких. Стабільність показника свідчить, що діти і до, і після програми отримують достатньо емоційної підтримки від свого оточення.

4. Висновки

Аналіз 91 парної анкети підтверджує, що програма «СвіТИ» має позитивний вплив на психоемоційний стан дітей, постраждалих від війни. Зокрема:

• Покращення загального емоційного стану: участь у програмі сприяла відновленню настрою дітей (+7,6%), що відповідає відгукам про «значне покращення настрою» і «зникнення тривожних думок» у учасників.
• Соціалізація: найсуттєвіший ефект – підлітки значно краще починають спілкуватися з однолітками (+10,5%). Програма допомагає їм налагоджувати дружні контакти й створювати мережу взаємної підтримки.
• Зниження негативних емоцій: найістотніше зменшилися сум (–25%) і гнів (–26%). Це свідчить про ефективність навчання регуляції емоцій: підлітки стали менше відчувати пригніченість і агресію.
• Страх і тривога: середнє зниження страху (–10%) у поєднанні з незначним зменшенням тривоги (–3%) показує прогрес у безпеці дітей, але вказує, що тривожність залишається найстійкішою проблемою. Це узгоджується з висновками інших досліджень: інтервенції можуть знизити страх і тривожні думки, але повне подолання тривоги часто потребує додаткових зусиль.
• Впевненість у собі: зросла на +3,2%. Програма створює атмосферу прийняття, що сприяє зростанню самовпевненості дітей. Відчуття потрібності: залишилося на стабільному високому рівні, підтверджуючи, що близькі й батьки забезпечують потрібну підтримку в повсякденному житті.

5. Рекомендації

На основі результатів пропонується:

• 5.1. Посилити роботу з тривожністю: оскільки тривожність виявилась найменш чутливою до поточних втручань, варто додати спеціалізовані техніки релаксації та заземлення (дихальні вправи, медитативні вправи, творчі методи зняття напруги). Доцільно провести групові заняття з майндфулнесу, та організувати індивідуальні консультації для дітей з найвищим рівнем тривожності.
• 5.2. Розширити програми соціалізації: враховуючи найбільше покращення у спілкуванні з однолітками, слід збільшити кількість групових активностей і командних проєктів (тимбілдинги, рольові ігри, зустричі за інтересами). Потрібно проводити більше неформальних заходів та зустрічей для знайомства учасників. Створення системи наставництва між старшими й молодшими підлітками сприятиме згуртованості. ( СвіТИ про). Регулярні екскурсії та виїзди (табори, поїздки) також підсилюватимуть відчуття єдності.
• 5.3. Продовжувати тренінги з регуляції емоцій: з огляду на зниження гніву та смутку, існуючі практики (групові тренінги, техніки самоусвідомлення) виявилися ефективними. Варто їх підтримувати та розширювати: збільшити час занять, додати вправи з усвідомлення емоцій.
• 5.4. Індивідуальний підхід: ідентифікувати дітей зі стабільно низькими показниками адаптації та емоційного стану. Для таких підлітків необхідно надавати індивідуальні психологічні консультації і залучати батьків до процесу.
• 5.5. Моніторинг і оцінка: продовжувати регулярне анкетування учасників (щомісяця/кожні 3–6 місяців) для оперативного контролю результатів. Додати до дослідження якісні методи (фокус-групи, інтерв’ю) для глибшого розуміння змін у дітей.

Якісний аналіз:

1. Що найбільше подобається в програмі:

Згідно з контент-аналізом вільних відповідей, учасники найчастіше відзначають дружню атмосферу, можливості спілкування та творчі заняття. Виділено чотири основні категорії:

• Спілкування та дружба (найчастіше згадується). Підлітки цінують шанс знаходити нових друзів та однодумців: «Спілкування з однолітками, можливість знайти спільні інтереси», «Багато цікавих людей, з якими приємно спілкуватися». Ці дані узгоджуються з дослідженнями, що показують значущий позитивний зв’язок між підтримкою від однолітків і успішною соціальною адаптацією підлітків ВПО. Іншими словами, дружні взаємини в центрах «СвіТИ» сприяють покращенню психологічного стану та формують відчуття підтримки.
• Тренінги та майстер-класи. Відмічають різноманітні практичні і творчі заняття: «Психологічні тренінги», «Творчі майстер-класи», «Акторська майстерність…». Залучення дітей до творчості та акторства дозволяє їм виражати емоції і відволікатися від стресу. Групові тренінги також розвивають нові навички спілкування, а цінність таких занять вказана самими учасниками/цями («цікаві заняття…де можна дізнатися багато нового»). Тренінги і майстер-класи програми «СвіТИ» (акторська майстерність, творчі заняття) допомагають підліткам відчувати себе в безпечній обстановці та знижувати рівень тривожності.
• Екскурсії та поїздки. Учасники/ці позитивно згадують виїзні заходи: «Екскурсії, тренінги та кіно», «Поїздки кудись», «заходи, коли ми їдемо в нові місця». Зміна обстановки і спільні поїздки сприяють згуртуванню групи та дають нові враження. Учасникі/ці відмічають що спільні поїздки посилюють міжособистісні зв’язки.
• Атмосфера та колектив. Діти акцентують увагу на дружній, підтримуючій атмосфері: «Дружній колектив», «Приємна атмосфера», «Люди які займаються з нами та люди які теж ходять у “СвіТИ”». Це відповідає моделі соціальної підтримки: відчуття належності до групи і розуміння «я не один» дають психологічну опору. Отже, основна цінність програми – створення безпечного середовища для спілкування, що підтверджується як самими учасниками, так і літературними даними.

2. Рекомендації учасників щодо змін

Більшість учасників задоволені програмою і не висловлюють серйозних зауважень: характерні відповіді «Нічого, мені все подобається», «Все супер», «Мене все задовольняє». Серед конкретних пропозицій найчастіше згадуються:

• Більше подорожей і виїздів. «Більше подорожей і активностей», «додати більше подорожей – вони допомагають здружитися». У світлі високого рівня задоволеності соціалізацією, учасники/ці хотіли б ще більше групових виїзних заходів. Додаткові екскурсії можуть підсилити ефект соціальної адаптації.
• Психологічні заняття. «Хочу щоб було більше психології та психологічних занять». Кілька респондентів запропонували збільшити обсяг тренінгів з емоційної регуляції, що узгоджується з ідентифікованою проблемою тривожності.
• Освітній компонент. «Додати більше іноземних мов», «додати спортивні заходи». Бажання розширити навчальні та активні програми (мовні курси, спорт) вказує на інтерес учасників/ць до нових знань та різностороннього розвитку.
• Організаційні пропозиції. Деякі звернули увагу на вік або чисельність групи («встановлювати вікові обмеження», «дітей занадто багато»), а також на графік («перенести час занять пізніше»).

3. Вплив програми на життя учасників/ць

Відгуки учасників/ць свідчать про реальні позитивні зміни в їхньому житті:

• Нові друзі та знайомства (найчастіше). «Тут я знайшла багато нових друзів», «Стало більше друзів», «В мене з’явились ті, які допоможуть мені в будь-який час». Міжособистісні зв’язки – ключовий результат. Це відповідає науковим даним: підтримка однолітків істотно покращує адаптацію.
• Впевненість у собі. «Я стала куди більш впевненою в собі, почала поважати свою думку, любити себе», «Впевненість у собі та більше друзів». Учасники повідомляють про зростання самооцінки та внутрішньої стійкості. Подібні програми дійсно пов’язані з підвищеним відчуттям власної компетенції і зменшенням депресивних проявів.
• Соціалізація і комунікація. «Я стала більш соціальною», «Стало легше комунікувати з однолітками». Покращення навичок спілкування – один з найбільших ефектів програми. Це відповідає кількісним результатам (+10,5% покращення в оцінці спілкування з однолітками) і загальним трендам MHPSS-програм, які зазвичай сприяють зниженню ізоляції.
• Психологічна підтримка та емоційне розвантаження. «Психологічну підтримку та опору в потрібний час», «програма показала, що я не одна така». Креативні групові заняття (арт-терапія, релаксаційні вправи) створюють для підлітків механізм конструктивної роботи з емоціями. Наприклад, творчість та заняття акторством допомагають відволіктись від негативних переживань.
• Нові знання та світогляд. «Нові знайомства та більший світогляд», «поглибила знання у цікавих темах», «я дізналася багато нового». Додаткові знання та досвід від занять і поїздок розширюють кругозір учасників/ць. Це також входить у позитивний ефект програм: учасники/ці отримують знання, які підвищують їхню загальну залученість і мотивацію.

4. Ключові цитати учасників/ць

Нижче наведено деякі найяскравіші відгуки учасників (дослівно):

Ці цитати ілюструють типові результати – дружня підтримка, впевненість і нові знання.

5. Висновки

На підставі аналізу даних можна зробити такі висновки:

• Позитивний вплив на емоційний стан. Учасники/ці повідомили про помітне зменшення негативних емоцій (найбільше – смутку і гніву) і збільшення загального самопочуття.
• Соціалізація. Найвираженіша зміна – у сфері спілкування: підлітки активно знаходять друзів та відчувають соціальну підтримку. Це узгоджується з гіпотезою, що спілкування і групова підтримка є ключовими факторами відновлення травмованих дітей
• Підтримка самооцінки. Зростає відчуття власної цінності та впевненість у силах. Це важливо для стійкості підлітків у кризі. Одночасно, варто врахувати, що певні проблеми (наприклад, тривожність) поки що лишаються актуальними.
• Високий рівень задоволеності. Більшість учасників не потребує значних змін. Відгуки «нічого не міняти» – найпоширеніші. Це свідчить про загальну ефективність і привабливість програми.

7. Підсумок

Програма «СвіТИ» демонструє значущі позитивні результати: покращується емоційний стан дітей, зростає їхня соціалізація та впевненість, зменшується кількість негативних переживань. Найбільша цінність програми – створення безпечної, дружньої спільноти, де діти знаходять підтримку і друзів. Результати (кількісні та якісні) підтверджують доцільність продовження і масштабування програми з урахуванням рекомендацій щодо посилення психологічної складової та організації заходів.

Загальний підсумок: Програма «СвіТИ» є ефективним інструментом психосоціальної підтримки дітей, що пережили війну. Позитивні результати (зростання емоційного стану, краща комунікація, зниження негативних емоцій) підтверджують її корисність.